Після смерті Рюрика Олег, будучи ватажком одного з варязьких загонів, захопив владу в Новгороді, звідкіля на чолі дружини по Дніпру спустився в Київ. Представившись купцями, воїни Олега обманом захопили і вбили місцевих князів Аскольда і Діра та захопили місто (882 р.). Київ став центром об’єднаної держави, якій підкорялися також Новгородські землі. При цьому Олегові довелося заново завойовувати слов’янські племена, раніше підвладні Києву. Літопис повідомляє, що в 885 р. він обклав даниною полян, древлян, сіверян і радимичів, а з тиверцями й уличами продовжував воювати.

Олег здійснив два переможних походи на Константинополь - у 907р. і 911 р. Похід 907 р. деякі історики вважають легендою, оскільки документальні його підтвердження невідомі.

У результаті походу 911 р. був укладений договір із греками, складений, як записав літописець, у двох екземплярах - на руській і грецькій мовах. Список руською мовою підтверджує, що руська писемність з’явилася задовго до прийняття християнства, а також те, що ще до появи «Руської Правди» складалося законодавство (у договорі з греками згадувалося про «закон руський», по якому судили жителів Київської Русі).

Відповідно до договору, російські купці мали право місяць жити за рахунок греків у Константинополю, але зобов’язані були ходити по місту без зброї. При цьому купці повинні були мати при собі письмові документи і заздалегідь попереджати константинопольського імператора про свій приїзд. Договір Олега з греками передбачав сплату Візантією значної контрибуції (48 тис. гривень золотом), безмитну торгівлю, надання пільгових умов руським купцям у Константинополі, а головне - забезпечував можливість вивозу данини, що збиралася на Русі, і продажу її на ринках Візантії. Відповідно до арабських джерел, Олег також здійснив кілька походів проти Арабського халіфату на південно-західне узбережжя Каспійського моря. Під час одного з них (912 р.) він загинув.