У 1635р. поляки посилили ізоляцію Січі, яку вважали оплотом козацької крамоли і православної схизми. Для цього ними всього за півроку перед першим дніпровським порогом, що називався Кодак, була побудована і добре оснащена фортеця. Сторожову службу тут повинні були нести 200 іноземних драгунів. Але виконати поставлене перед ними завдання - не допускати ніяких зносин українського населення із Запорожжям не удалося. Уже через місяць після завершення будівництва фортеці вона була зруйнована загоном січовиків, яких очолював їхній гетьман Іван Сулима.

Іван Сулима був вихідцем із родини дрібного українського шляхтича з Чернігівщини. Він ще юнаком потрапив на Запорожжя, брав участь у багатьох морських походах козаків, неодноразово бував на Дону.

Тритисячний загін запорожців на чолі з І. Сулимою уночі штурмував Кодацьку фортецю, ввірвавшись у неї по приставних драбинах і знищивши весь її гарнізон. Акція викликала бурю обурення в Польщі. Після повернення на Запорожжя І. Сулима та його сподвижники обманом були схоплені реєстровцями і видані полякам.

Усі вони, незважаючи на заступництво короля і коронного канцлера, за вироком сейму були страчені у Варшаві. Помилуваний був лише один з них - Павло Бут (Павлюк), який очолив наступне селянсько-козацьке повстання в Україні.