Міжнародні відносини

Підготовка війни

Напередодні другої світової війни в світі існувало три центри сили: великі буржуазно-демократичні держави — Англія, Франція і США (остання додержувалась «ізоляціонізму»); СРСР і країни фашистсько-мілітаристського блоку — гітлерівська Німеччина, фашистська Італія та мілітаристська Японія. Ступінь їх готовності до війни була різною: перші фактично не готувались до війни і не були зв’язані між собою ніякими союзницькими угодами; СРСР готувався до війни, але робив це вкрай невдало і на початок війни виявився до неї не готовим; фашистсько-мілітаристський блок завершив своє формування 27 вересня 1940 р., підписавши Берлінський військово-політичний троїстий пакт, до якого згодом приєдналися Угорщина, Румунія, Болгарія і Словаччина (сателіти) і союзником якого у війні проти СРСР стала Фінляндія, і до війни був повністю готовий.

Ставлення урядів Англії і Франції до гітлерівських планів загарбницької війни було спочатку спокійно-поблажливим: вони здійснювали так звану «політику умиротворення» Гітлера, яка дала тому можливість без будь-якого опору з боку Заходу захопити Австрію та Чехословаччину (вересень 1938 — березень 1939 рр.). СРСР розцінював це як політику спрямування гітлерівської агресії на схід, проти СРСР. Тобто, бачив у цьому для себе загрозу об’єднання проти нього двох існуючих центрів сили.

Після того, як виникла загроза захоплення Гітлером ще й Польщі (початок 1939 р.), уряди Англії і Франції за порадою президента США Ф. Рузвельта розпочали з СРСР переговори про спільний опір Гітлеру у загарбанні цієї країни (хоча польський уряд проводив тоді відносно СРСР вкрай ворожу політику). Проте поведінка британських і французьких переговірників викликала у радянської сторони незадоволення їх нерішучістю і застережливістю. Цим і скористався Гітлер, запропонувавши Радянському Союзу в імперативній формі укласти радянсько-німецький договір про ненапад. Умови договору здавались радянській стороні вигідними: якщо англо-французи не тільки не обіцяли Радянському Союзу жодних пільг за війну з Німеччиною на захист Польщі, але навіть не гарантували Радянському Союзу допомогу у цій війні, то Гітлер передбачав секретним протоколом за радянський нейтралітет перехід до СРСР Західної України і Західної Білорусії, а також прибалтійських країн. 23 серпня 1939 р. «пакт Молотова — Ріббентропа» був підписаний і цим фактично встановлювались дружні відносини між Німеччиною та СРСР, Гітлером і Сталіним. Це було фактично об’єднання двох центрів сили проти одного — буржуазно- демократичних держав заходу.

Останні до цього часу не проявляли рішучості у боротьбі проти Гітлера. Коли 1 вересня 1939 р. Гітлер напав на Польщу і 3 вересня Англія і Франція оголосили Німеччині війну, то практично військових дій проти Німеччини вони не розпочали і допомоги Польщі у війні проти Німеччини не надали, дозволивши Гітлеру захопити Польщу (кінець вересня — початок жовтня 1939 р.). І далі Англія і Франція вели так звану «дивну війну» (3 вересня 1939р. — 8 квітня 1940р.) — не вели проти Німеччини військових дій, чим полегшили Гітлеру підготовку до загарбання країн Західної Європи.